Що якби СРСР переміг у космічній гонці до Місяця?

1969 · Радянський прапор на Місяці

Після серії прискорених випробувань Н1, що частково базуються на жорсткій централізації й залученні найкращих інженерів з усього СРСР, перший успішний пуск у червні 1969 року виводить на місячну орбіту корабель «Союз-Л». У липні радянський космонавт Олексій Леонов стає першою людиною, що ступає на поверхню Місяця, за три тижні до запланованої місії «Аполлон-11». Світ спостерігає, як телевізійний сигнал з «Молодуна-1» (радянський місячний посадковий модуль) транслюється через «Орбіту» в Європу, Азію й Африку, залишаючи США у ролі запізнілого конкурента. У Кремлі це оголошують «остаточною перемогою соціалістичної науки», що різко підносить престиж Москви в Третьому світі.

ЛЮДИНА РАДЯНСЬКА СТУПИЛА НА ПОВЕРХНЮ МІСЯЦЯ

Геніальний подвиг соціалістичної науки — космонавт Леонов встановив прапор СРСР у Морі Спокою.

Ключові події

• 1967 Після смерті Корольова новостворена Державна рада з космічних програм під керівництвом Мстислава Келдиша й Валентина Глушка ліквідовує паралельні проєкти та концентрується на Н1–Л3.
• 1968 Другий випробувальний запуск Н1 частково успішний: досягнуто орбіти, виявлені критичні проблеми з двигунами, які аврально доопрацьовують у Кузнєцовському КБ.
• 1969 13 липня 1969 року Олексій Леонов і Валерій Кубасов здійснюють посадку місячного модуля «Молдун-1» у Морі Спокою; Леонов виходить на поверхню.
• 1969 Президент США Річард Ніксон виступає зі зверненням, оголошуючи про продовження програми «Аполлон», але починає внутрішній аудит NASA після радянського тріумфу.
• 1970 СРСР запускає автоматичний місячний ровер «Луноход-2» у район радянського посадкового майданчика для демонстрації тривалої присутності.

Війни

• Війна у В’єтнамі: США та Південний В’єтнам ведуть війну проти Північного В’єтнаму, підтриманого СРСР і Китаєм, у тіні радянського місячного тріумфу.

Великі держави: Радянський Союз · Сполучені Штати Америки · НАТО (Західний блок) · Китайська Народна Республіка · Рух неприєднання · Японія

Тим часом…

• 📺 У 1969 році мільйони глядачів у Східній Європі сиділи ночами біля чорно-білих телевізорів «Рекорд» і «Рубін», ловлячи глухий сигнал місячної трансляції через «Орбіту» та польське телебачення.
• 🚀 В СРСР популярними дитячими іграшками стають пластикові моделі Н1 з металевими вставками, а в школах вводять «основи космонавтики» як факультатив.
• 🎵 Радянська естрада вже в 1969 році випускає пісні типу «Леонов іде по Місяцю», які крутять на «Голосу Москви» в Африці й Азії.

1975 · Довга тінь Місяця

Радянський місячний тріумф змушує США продовжити «Аполлон» до програм «Аполлон-18» і «Аполлон-19», але з акцентом на орбітальні станції та військові застосування замість розлогої піар-кампанії. У СРСР космічний престиж легітимує Косигіна, даючи йому змогу протиснути обмежені господарські реформи й ще більший пріоритет ВПК та космосу, що погіршує споживчу сферу. До середини 1970-х на низькій орбіті з’являються конкуруючі комплекси — «Салют-6» і розширений «Скайлеб-2», а на Місяці лишаються символічні, а не постійні, установки обох наддержав.

Ключові події

• 1971 «Аполлон-15» виконує посадку в районі місячного екватора, Ніл Армстронг стає «першою американською людиною на Місяці», але вже другою людською взагалі.
• 1972 СРСР скасовує подальші пілотовані польоти Н1 після серії аварій, концентруючись на орбітальних станціях «Салют» і планах важких ракет для навколоземного простору.
• 1973 Космічне зіткнення — радянський «Космос» та американський розвідувальний супутник ледь уникають зіткнення, що призводить до секретних переговорів про правила поведінки на орбіті.
• 1975 Програма «Союз–Аполлон» проводиться з менше тріумфаторським, але більш прагматичним тоном: обидві сторони шукають шляхи уникнути конфліктів у космосі.
• 1975 Косигінська реформа частково децентралізує управління підприємствами космічного сектору, дозволяючи їм планувати довгострокові програми з преміями за успішні запуски.

Війни

• Війна у В’єтнамі (завершальна фаза): Після радянського місячного успіху США прагнуть швидше вийти з В’єтнаму, щоб переключити ресурси на космос і технологію, і до 1975 року Північний В’єтнам бере Хошимін.

Великі держави: Радянський Союз · Сполучені Штати Америки · НАТО (Західний блок) · Китайська Народна Республіка · Рух неприєднання · Японія · Європейські співтовариства

Тим часом…

• 🛰️ У середині 1970-х у радянських і американських школах починають збирати діючі моделі супутників на базі дитячих конструкторів; радянський «Юний космонавт» стає популярною кружковою програмою.
• 📡 У містах СРСР, особливо в Україні та Прибалтиці, виростають величезні параболічні антени колективного користування, через які мешканці іноді ловлять зашумлені сигнали західних телеканалів.
• 🎮 Перші аркадні ігри в США отримують космічну тематику значно швидше: замість «Space Invaders» там популярні автомати «Red Moon Race», де гравець — американський астронавт, що «надолужує» радянський успіх.

1985 · Космічні платформи та земна стагнація

До середини 1980-х орбіта перетворюється на поле технологічного суперництва, але не повноцінної мілітаризації: завдяки раннім домовленостям про «правила гри» у космосі ядерної зброї там немає. Радянський Союз, хоч і зберіг престиж, дедалі сильніше страждає від структурних економічних проблем: надлишковий пріоритет космосу й ВПК посилює дефіцит товарів, а часткові реформи Косигіна виявляються половинчастими. США тим часом спрямовують частину оборонних коштів з ініціативи Рейгана на «Стратегічну оборонну ініціативу», але через вже існуючі домовленості змушені маскувати її як дослідницьку космічну програму подвійного призначення.

ГОРБАЧОВ ОБІЦЯЄ «НОВИЙ ПОДИХ» РАДЯНСЬКОМУ КОСМОСУ

У Кремлі говорять про міжнародне використання станції «Мир», не згадуючи про дефіцит на землі.

Ключові події

• 1980 СРСР запускає модульну станцію «Мир», проголошуючи її «прообразом міжнародного космічного дому майбутнього», хоча фактично доступ до неї мають лише країни Варшавського договору та Індія.
• 1983 Криза навколо корейського літака KAL 007 підсилює закулісні переговори між СРСР і США щодо уникнення інцидентів з космічними системами попередження про ракетний напад.
• 1984 У рамках обмеженої «космічної розрядки» СРСР допускає французьких астронавтів на «Мир» у межах угоди з Європейськими співтовариствами.
• 1985 Горбачов, приходячи до влади, проголошує «прискорення» і заявляє, що космос має «служити не лише змаганню систем, а й загальнолюдському прогресу», але ресурси для глибоких реформ уже в дефіциті.
• 1985 США створюють окреме Космічне командування в межах ВПС задля координації супутникових і ПРО-проєктів.

Війни

• Афганська війна: СРСР проводить інтервенцію в Афганістан, намагаючись зберегти прорадянський уряд, тоді як США, Пакистан і Саудівська Аравія підтримують моджахедів, частково тестуючи засоби супутникової розвідки.

Великі держави: Радянський Союз · Сполучені Штати Америки · НАТО · Європейські співтовариства · Китайська Народна Республіка · Рух неприєднання · Японія

Тим часом…

• 📼 У радянських сім’ях відеомагнітофони «Електроніка» часто використовують для запису не лише західних фільмів, а й рідкісних документалок про «Мир»; серед молоді ходять «піратські» касети з кадрами, перезаписаними з польського й французького ТБ.
• 👟 Кросівки з назвою «Леонов» та «Луноход» у СРСР стають модним дефіцитом: їх купують задорого, а спортивні костюми з місячною символікою носять навіть чиновники.
• 🔭 У містах США, особливо навколо університетів, аматорські астрономічні клуби отримують гранти NASA за «громадський моніторинг неба», і студенти жартують, що вони «дивляться, чи не летять росіяни знову на Місяць».

1995 · М’який розпад і новий космічний клуб

Переобтяжений витратами на космос і Афганістан, СРСР входить у кінець 1980-х у глибоку кризу, але акцент на космічній кооперації дає Горбачову додатковий дипломатичний ресурс і затягує розпад. Замість різкого колапсу 1991 року формується поетапна конфедералізація: до 1993–1995 років створюється Союз Суверенних Республік (ССР) з Росією, Україною, Білоруссю й Казахстаном як ядром, тоді як Балтія, Кавказ і Середня Азія стають незалежними, зберігаючи участь у космічних проєктах як партнери. На тлі цього США, ЄС, Японія та ССР вирішують об’єднати зусилля в спільній програмі «Міжнародний місячний форпост», що розглядається як символ переходу від змагання до кооперації.

FORMER RIVALS SIGN PACT FOR JOINT MOON OUTPOST

US, SSR, EU and Japan agree to build shared station and robotic base.

Ключові події

• 1989 Падіння Берлінського муру відбувається на тлі гучної радянсько-американської заяви про «спільне використання космічного простору», що частково пом’якшує образ СРСР в очах європейців.
• 1991 Спроба путчу в Москві провалюється; замість розпуску СРСР укладається новий Союзний договір, що перетворює його на конфедерацію з широкими правами республік.
• 1993 Естонія, Латвія та Литва виходять з Союзу, вступаючи в угоду з ЄС про участь у європейській космічній програмі; Байконур формально переходить Казахстану, але орендується ССР.
• 1994 Підписана «Угода про спільний місячний форпост» між ССР, США, ЄС і Японією: сторони домовляються про створення спільної орбітальної станції нового покоління й безпілотної місячної бази.
• 1995 Запуск перших модулів спільної орбітальної станції «Орбіта-1» (аналог МКС, але на 3 роки раніше) на базі модернізованих радянських технологій і американських компонентів.

Війни

• Перша чеченська війна: Російська складова ССР веде кровопролитну війну в Чечні, показуючи, що конфедералізація не усунула всіх імперських проблем.
• Балканські війни: Розпад Югославії призводить до війн, у які втручаються як НАТО, так і ССР, що прагне зберегти вплив на слов’янські держави.

Великі держави: Союз Суверенних Республік (ССР) · Сполучені Штати Америки · Європейський Союз · Китайська Народна Республіка · Японія · Ісламська Республіка Іран · Турецька Республіка · Індія

Тим часом…

• 💿 У Києві та Харкові 1990-х культові рок-гурти випускають альбоми з назвами на кшталт «Місячна станція» та «На орбіті-1», змішуючи постпанк із космічною естетикою старих радянських плакатів.
• 📡 У багатьох пострадянських містах старі оборонні НДІ виживають, продаючи послуги з відстеження космічного сміття західним компаніям; на жаргоні інженерів це зветься «ловити друзки імперії».
• 💳 У США популярні платіжні картки з дизайнами «Moon First!» поступово змінюються на серію «Global Orbit», що зображає всі країни-учасниці «Орбіти-1».

2006 · Місячний форпост і повзучий реванш

До середини 2000-х «Орбіта-1» працює на повну, а спільний безпілотний місячний форпост «Форпост-Альфа» розгорнуто в районі радянських посадок; модулі ССР містять бурові установки й телескопи. Економічно ССР до початку 2000-х стабілізувався завдяки нафтовим цінам і експорту космічних послуг, але політично в Росії формується «тверде ядро» навколо фігури Путіна, який апелює до місячної слави як до аргументу в користь «особливого шляху». На Заході це сприймається водночас як шанс для кооперації й джерело недовіри, особливо після кроків Москви щодо України й Грузії, які в конфедерації мають дедалі різніші політичні орієнтації.

Ключові події

• 2000 Володимир Путін стає президентом Росії (найбільшої республіки ССР) і обіцяє «відродити велич космофлоту й зібрати країну», критикуючи «надмірну поступливість» 1990-х.
• 2003 Китай здійснює перший пілотований політ «Шеньчжоу-5», стаючи третьою космічною державою, але стикається з тим, що ключові орбітальні «ніші» вже зайняті довгостроковими угодами між ССР, США й ЄС.
• 2004 На Місяці розгорнуто «Форпост-Альфа» — спільний безпілотний науковий комплекс із дистанційним керуванням, під управлінням мультинаціонального центру в Женеві, але російські медіа подають його як «продовження радянського прориву».
• 2005 У Тбілісі і Києві «кольорові революції» набувають не лише проєвропейського, а й антиімперського антуражу: на мітингах спалюють радянські місячні плакати як символ домінування Москви.
• 2006 ССР переглядає союзний договір: більше економічних свобод для України й Казахстану, але посилення спільної зовнішньої й оборонної (в т. ч. космічної) політики, що викликає дискусії про «космічний неоцентризм» Москви.

Війни

• Війна в Іраку: США з союзниками вторгаються в Ірак, тоді як ССР та ЄС дистанціюються й зосереджуються на спільних космічних програмах.
• Напруження навколо Грузії: Політичні конфлікти між Грузією та російським керівництвом ССР щодо Абхазії та Південної Осетії загострюються, але не переростають у повномасштабну війну завдяки тиску ЄС і США, зацікавлених у збереженні космічної кооперації.

Великі держави: Союз Суверенних Республік (ССР) · Сполучені Штати Америки · Європейський Союз · Китайська Народна Республіка · Японія · Індія · Турецька Республіка · Ісламська Республіка Іран

Тим часом…

• 📱 У Росії та Україні ранні смартфони часто мають «космічні» бренди — «Молдун», «Леонов», «Орбіта», а популярною мобільною грою стає «Битва за Місяць», де треба балансувати між співпрацею й шпигунством.
• 🛰️ Європейські туристи, що прилітають у Казахстан оглядати Байконур, купують сувеніри — консервовану «космічну їжу» з радянським дизайном, яку місцеві жартома називають «їжею для ностальгічних астронавтів-аматорів».
• 🎓 Програми подвійних магістерок «космічне право й міжнародна безпека» стають модними серед студентів у Парижі, Москві та Токіо, бо всі хочуть працювати в структурах, що керують «Орбітою-1» і «Форпостом-Альфа».

2014 · Космос єдиний, Земля розділена

До 2010-х «Орбіта-1» і «Форпост-Альфа» стали буденністю, ідеї пілотованої бази на Місяці обговорюються, але великі політичні тріщини повертаються. Україна, що входить до ССР, дедалі активніше прагне євроінтеграції й перегляду статусу в конфедерації; російське керівництво, спираючись на міф про «єдину космічну батьківщину», опирається, розпалюючи внутрішні конфлікти. Коли в Києві вибухає Майдан, суперечка навколо угод з ЄС і статусу російських космічних об’єктів на території України стає частиною великої геополітичної гри, що загрожує вперше перенести космічне суперництво знову в конфронтаційне русло.

TENSIONS ON EARTH SHAKE INTERNATIONAL SPACE PARTNERSHIP

Ukraine crisis spills over into joint orbital and lunar projects as US, EU restrict some cooperation with SSR.

Ключові події

• 2008 Російська складова ССР втручається в грузинський конфлікт, визнаючи Абхазію й Південну Осетію, але союзні органи ССР формально не підтримують ці кроки, що демонструє тріщини всередині конфедерації.
• 2010 Китай розгортає власну орбітальну станцію «Тяньгун-1» і заявляє про плани незалежної пілотованої місії на Місяць, відчуваючи себе відсунутим тристороннім (ССР–США–ЄС) космічним клубом.
• 2013 У Києві й інших містах України починаються протести проти згортання угоди про асоціацію з ЄС; космічна тематика присутня на плакатах: «У Європу — без московського місячного ярма».
• 2014 Після розстрілів на Майдані й зміни влади в Києві російське керівництво РФ у складі ССР підтримує проросійські сили в Криму й на Донбасі, однак замість анексії Крим проголошують «автономною космічно-морською зоною ССР», формально лишаючи його в рамках ССР, але під посиленим російським контролем.
• 2014 Міжнародний скандал: у Раді «Орбіти-1» США й ЄС накладають тимчасове обмеження на запуски нових військових супутників ССР, вимагаючи політичного врегулювання в Україні; Пекін пропонує власну альтернативну орбітальну платформу країнам, незадоволеним західно-ССРівським домінуванням.

Війни

• Криза в Україні: Політична й частково збройна криза між Києвом і Москвою всередині ССР стосується не лише територій, а й контролю над космічними підприємствами та об’єктами зв’язку.
• Сирійська громадянська війна: СРС і Росія активно підтримують уряд Асада, використовуючи космічну розвідку й засоби навігації, тоді як США, Туреччина й країни Затоки підтримують опозицію й курдські сили.

Великі держави: Союз Суверенних Республік (ССР) · Російська Федерація (ядро ССР) · Сполучені Штати Америки · Європейський Союз · Китайська Народна Республіка · Японія · Індія · Турецька Республіка

Тим часом…

• 🚇 У Києві міські графіті біля станцій метро зображають «Європейський місяць» — синій диск із жовтими зірками — як противагу червоним радянським місячним плакатам, що досі висять у деяких НДІ.
• 🎬 Голлівуд випускає фільм «Red Moon, Blue Flag» про альтернативну історію, де США програли місячну гонку; у цьому світі він сприймається як сатиричний псевдодок, а не фантастика.
• 🛰️ У Росії з’являється популярне ток-шоу «Орбіта правди», де політики й експерти сперечаються про те, чи не «зрадили» партнери пам’ять про перший радянський Місяць, обмеживши запуски ССР.

2026 · Два місяці, одна Земля

До 2026 року космічна кооперація пережила найважчий період, не розвалившись: з огляду на залежність усіх гравців від спільної інфраструктури на орбіті та Місяці, навіть у періоди санкцій і політичної напруги «Орбіта-1» і «Форпост-Альфа» лишилися відносно нейтральними зонами. ССР де-факто трансформувався: Україна 2022 року вийшла з конфедерації після нової хвилі насильства на Донбасі й жорстких спроб Москви обмежити її космічні програми, але повномасштабної війни вдалося уникнути травматичними компромісами й посередництвом ЄС та США, яким потрібна стабільність у космічній співпраці. На Місяці натомість тепер діють дві паралельні програми — західно-ССРівсько-японська «Форпост-Бета», що поступово переходить до напівпостійної присутності, і китайсько-індійська програма автономних станцій, тоді як приватні компанії з США й ЄС ведуть експерименти з видобутку ресурсів. Космічний простір став більш багатополярним, але урок радянської першої висадки й 50 років спільних платформ втримали людство від відкритого конфлікту в небі, залишивши головні протиріччя на Землі — у питаннях безпеки, демократії та ресурсів.

Ключові події

• 2020 Пандемія COVID-19 зачіпає роботу «Орбіти-1», але екіпаж залишається на станції як «найізольованіша лабораторія світу»; плани спільних місячних експедицій відкладають.
• 2022 Після загострення на Донбасі й серії кібератак на українські супутникові системи Київ оголошує про вихід із ССР; за посередництва ЄС і США досягають угоди про поділ майна, включно з ракетно-космічною інфраструктурою.
• 2023 Запущено перші екіпажі до «Форпосту-Бета» — нового спільного місячного комплексу з короткочасною присутністю людей (змішані екіпажі ССР, США, ЄС і Японії), що використовує досвід «Форпосту-Альфа».
• 2024 Китай і Індія здійснюють спільну безпілотну посадку на південному полюсі Місяця в межах програми «Лунь-Індра» й оголошують плани автономної дослідницької станції з акцентом на воду й гелієві ресурси.
• 2025 Корпорації з США й ЄС (у партнерстві з українськими та казахськими інженерними компаніями) запускають перші демонстраційні апарати для добування й переробки реголіту як будматеріалу на Місяці.

Війни

• Заморожена конфедеративна криза між ССР та Україною: Напружені, але неконвенційні протистояння навколо кордонів, кіберпростору та космічної інфраструктури тривають, однак прямої великої війни уникають через страх зруйнувати спільну орбітальну й місячну інфраструктуру.
• Напруження в Південнокитайському морі: Китай, спираючись на свою космічну розвідку й навігаційні системи, посилює претензії в регіоні, але уникає великих зіткнень, побоюючись санкцій щодо участі в глобальних космічних програмах.

Великі держави: Союз Суверенних Республік (ССР) · Україна · Сполучені Штати Америки · Європейський Союз · Китайська Народна Республіка · Індія · Японія · Турецька Республіка · Ісламська Республіка Іран

Тим часом…

• 🏒 У Китаї популярність здобуває кіберспорт-ліга «Red Moon League», де команди з різних країн конкурують у симуляторі керування місячними базами; українська команда «Політех-Леонов» стабільно в топ-5.
• 🥟 На «Форпост-Беті» екіпажі жартують, що справжній міжнародний мир тримається на їжі: меню ротацій включає українські вареники в тюбиках, японське каррі, американські буріто й російські борщеві концентрати.
• 📡 У Києві, Алмати й Берліні модно мати аматорську антену для прийому телеметрії з «Орбіти-1»; хобі набуло назви «хемслотінг» (від англ. ham + slot), бо ентузіасти «ловлять вільні слоти» передач.
• 🎧 Світові хіти 2020-х часто містять семпли реальних записів шуму космічних місій; особливо популярний фрагмент першого радіообміну Леонова з Місяця, який давно став суспільним надбанням.

Епілог · Світ сьогодні

У світі, де радянський прапор першим з’явився на Місяці, космос став одночасно й полем м’якої сили, і рідкісним простором співпраці: Земля залишається розділеною, але місячні бази й орбітальні станції змушують суперників домовлятися.

• 🇺🇦 Україна: Українські аерокосмічні компанії, що виросли з радянського спадку «Південмашу» та КБ «Південне», працюють субпідрядниками для більшості приватних місячних програм Заходу, а в Дніпрі щороку влаштовують фестиваль «День Місяця» з парадом роботів-роверів.
• 🇷🇺 Росія (в складі ССР): У російській популярній культурі міф про «наш Місяць» лишається центральним: у школах обов’язково читають спогади Леонова, а реаліті-шоу «Космічний кадет» відбирає переможців для стажувань у космічних компаніях, хоча реальні зарплати інженерів часто не дотягують до західних.
• 🇺🇸 Сполучені Штати Америки: У США успіхи приватного сектора настільки великі, що компанії-суперники одночасно будують власні швартувальні модулі до «Орбіти-1» і готують самостійні орбітальні «готелі»; поп-культура висміює початкову поразку в місячній гонці, але підкреслює «перемогу в довгій грі» комерційного космосу.
• 🇨🇳 Китай: Китайська програма «Лунь-Індра» стала символом азійської співпраці: туристичні путівники Гімалаями рекламують краєвиди «на той самий Місяць, який ми тепер ділимо», а фільми-блокбастери зображають китайсько-індійські екіпажі як нових космічних героїв.
• 🇰🇿 Казахстан: Байконур перетворився на космічне місто-кампус: там діє кілька міжнародних університетів, а студенти з усього світу живуть у гуртожитках, що стилізовані під модулі орбітальної станції; байконурська кухня славиться «борщем нульової гравітації» — густим супом, що не розбризкується.
• 🇯🇵 Японія: Японські інженери відомі як «майстри місячної пилюки»: саме їхні технології фільтрації та ущільнення реголіту стали стандартом на «Форпості-Бета», а токійські стартапи продають міські «місячні садки» — клумби з імітацією місячного ґрунту й освітлення.

Ефекти метелика

• Ніл Армстронг, ставши «другим на Місяці», після кар’єри астронавта йде не в тінь, а в політику, стає сенатором від Огайо й одним із лобістів ранньої міжнародної космічної кооперації.
• Олексій Леонов після польоту 1969 року здобуває статус майже напівсакральної фігури в СРСР, а його ім’я носить не лише кратер на зворотному боці Місяця, а й одна з головних вулиць Києва навіть після виходу України з ССР.
• Культова серія фільмів «Зоряні війни» в цій реальності виходить із 3-річною затримкою: студія довго боїться, що «космічна казка» на тлі реальної місячної гонки виглядатиме занадто дитячою — проте саме втома від космічної пропаганди робить її суперхітом.
• Рональд Рейган, замість різко антиросійської риторики, у 1980-х робить акцент на тому, що «ми програли перший раунд, але маємо виграти майбутнє вільного космосу», і саме він просуває ранню ідею спільної станції, що згодом перетворюється на «Орбіту-1».
• Компанія Apple у 2000-х випускає лінійку ноутбуків «LunaBook», офіційно сертифікованих для використання на «Орбіті-1» і безпілотних місячних станціях; реклама із слоганом «Зроблено для нульової гравітації» стає вірусною.
• Український інженер Ілон Маск (син південноафриканського емігранта в Україні в цій лінії історії) замість запуску чисто американської компанії у 2010-х створює мультинаціональний стартап у Дніпрі й Каліфорнії, що спеціалізується на багаторазових місячних посадкових апаратах, але ще не вийшов на повноцінну колонізацію.

Більше «що якби»

• Що якби Мао помер під час велопрогулянки в 1940 році?
• Що якби Александрійська бібліотека ніколи не згоріла?
• Що якби Наполеон переміг у битві під Ватерлоо?
• Що якби Монголи завоювали Японію в 1281 році?
• Що якби Кораблі Колумба потонули в 1492 році?